В’ячеслав Васильченко. Мова: Червоне світло для покручів. Сьогодні наше розслідування йде далі у справі виведення на чисту воду кальок-калік, якими забруднюють нашу мову неохайні “третьомовці” (див. початок у матеріалі “Забудьмо ці кальки-каліки!”; також цю тему ми зачіпали й у публікації “Співпадіння” “одруківок” на “залізній дорозі”). (4) Співпадати (< рос. “совпадать”). Такого слова в лексиконі нашої мови немає. Це – одна з багатьох і, на жаль, поширених вигадок наших нешановних “третьомовців”. “Їхні думки не співпадають”, – кажуть вони. Але правильно тут – “не збігаються”. Слово збігатися має велику кількість значень. Серед них – і “відбуватися одночасно, бути однаковим за часом” (святкування річниці збіглося з днем народження) та “виявлятися однаковим з чим-небудь, бути схожим на щось” (мої погляди цілком збігаються з вашими). Якось один із гумористів доречно зауважив: “А співпадати − це що? Падати спільно?”. Погляньмо на табличку й запам’ятаймо правильні варіанти: калька-каліка – нормативний відповідник фактори співпадуть – фактори збіжаться інтереси країн співпадали – інтереси країн збігалися існують ті чи інші неспівпадіння – наявні (або є) ті чи ті розбіжності риторичні орієнтири сьогодення значною мірою співпадають із ідеями Цицерона – збігаються / (можна й переносно) співзвучні (5) Багаточисельний (багато- чи малочисленний, багато- чи малочисельний тощо) (< рос. “многочисленный, малочисленный”). А тут наплутано щиро. Спробуємо розплутати: “чисельний” – це той, що “стосується до числа, виражений числом; числовий” (чисельний аналіз), а також “виражений у якій-небудь кількості; кількісний” (чисельна перевага – те ж, що й кількісна перевага). Його вживають замість численний – “який складається з великої кількості кого-, чого-небудь” (численна армія) та “наявний у великій кількості” (численні зорі вже втомилися світити). Майстри слова часто вдаються тут до оригінальних новотворів. Так, Микола Лукаш, щоб передати значення “велика кількість чого-н.”, уживав виправдану завданням стилістичного посилення тавтологічну конструкцію безліченна безліч. У перекладі Сервантеса він пише: “Та й сам [Санчо] надалі будь обачен і не дуже розпускай язика, як зо мною говориш, бо скільки я не читав рицарських романів (а прочитав я їх безліченну безліч) ніде джура так із своїм паном не розпатякував, як оце ти…”. У табличці наведені правильні відповідники до покручів: наше військо набагато чисельніше – численніше (або просто більше) за чисельними побажаннями клієнтів – на численні побажання багаточисельний – численний багаточисленний – численний за чисельністю присутніх – за кількістю багаточисельність моральних приписів – велика кількість малочисленний – нечисленний (6) Відволікати (< рос. “отвлекать”). Це слово має значення “волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця” (відволокти на смітник). Порівняймо його з волокти – “тягти кого-, що-небудь по поверхні чогось”. А ще – й фразеологізм ледве (насилу і т. ін.) ноги волокти – те саме, що ледве (насилу і т. ін.) ноги волочити – “іти дуже повільно, з трудом (від старості, утоми і т. ін.)”. Накидання значення російського “отвлекать”, як свідчить одинадцятитомний СУМ, почалося за радянських часів: “перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь. У вихідний день школяреві рекомендується читати художню літературу, яка не тільки розвиває, але й відволікає його від звичайних інтересів (Шкільна гігієна, 1954 р., с. 265)”. Є там і сталий вислів відволікати (відволікти́) увагу – те саме, що відвертати увагу – “спрямовувати увагу на щось інше”. Ми говорили про інше, але мою увагу весь час одволікали гнізда лелек на хатах (Юрій Смолич, День.., 1950 р., с. 70). Однак, як пише П. Куляс, треба “віддавати перевагу природнішим для української мови … зразкам, пам’ятаючи про сторіччями нав’язувану нам “тенденцію наближення до російської” А тим часом загляньмо у Словник Грінченка. Там є слово “відволікати”, але з яким тлумаченням? “Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть”. Інших значень немає. В Агатангела Кримського: “Отвлекать кого-л. от работы − відвертати кого від роботи, заважати кому робити (в роботі); “отвлечь” от зла, от греха, от мысли − відвернути кого від зла, від гріха, відвернути кого від думки. У Святослава Караванського до “відривати від діла” є два син.: відвертати і відтягати, ніяких “відволікати”. В одному з телерепортажів журналіст натхненно “видав”: “Танці, атракціони… Мені вдалося буквально відволікти директора від гурту”. Якщо правильно зрозуміти фразу “буквально відволік”, то її автор ухопив того бідолашного директора за щось (а) руки, б) ноги, в) ваш варіант))) і, “волочучи його, віддалив від певного місця”. Про те, чи сподобалося “відволоченому”, історія, на жаль, мовчить… Зате не мовчить наша ще одна табличка: відволікати студентів від занять – відривати відволікати від роботи – відривати і відвертати відволікати бюджетні кошти – використовувати кошти не за призначенням; відривати кошти від бюджету; можна підійти з іншого боку: залучати (витрачати) кошти на, для... відволікатися від навчання – відриватися, забути (на якийсь час) про… відволікатися від теми – відходити, відхилятися, відриватися, абстрагуватися не хочу відволікатися на ці процедурні моменти – не хочу відриватися (або відвертати свою і вашу увагу) від головного через ці процедурні моменти сучасна молодь прагматично рухається в напрямку особистого успіху, не відволікаючись на “несуттєві” речі” – не “розмінюючись” на… але відволічемось трохи від цієї теми… – але облишмо поки цю тему…; дамо на трохи спокій цій темі відволікальний маневр – маневр, який відвертає увагу противника або щоб відвернути увагу противника, вдалися до маневру. Можна також і обманний / обманливий маневр Ось так усе непросто. Чи… навпаки – дуже просто? Дізнайся, що означає слово, яке ти хочеш використати (та й чи є воно у словнику, чи не витворене засліпленою уявою “калькувальників-третьомовців”). А потім і вживай його на здоров’я. Зате в такому разі ти не накинеш налигача на безграмотного віслюка, а осідлаєш баского коня. Якого це “баского”? Отож))))