четвер, 5 листопада 2020 р.

 

ХІ М/Н мовно-літературний конкурс ім. Тараса Шевченка

      У Запорізькій гімназії № 93 урочисто стартував шкільний етап        ХІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (Указ Президента України від 30.09.2010 року № 928 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», лист Міністерства освіти і науки України від 30.09.2020 № 1/9-553).


            Урочистості з нагоди початку ХІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка        відбулися дистанційно (zoom, meet), з урахуванням особливостей адаптивного карантину (на підставі чинних нормативно-правових актів і рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України та Головного санітарного лікаря України з питань протидії пандемії коронавірусу).

 

четвер, 6 лютого 2020 р.

6 лютого - Міжнародний день шинкарів
     Пригадалась козацька жартівлива українська народна пісня "Як засядем, браття, коло чари", написана відомим письменником та поетом Юрієм Федьковичем.
     Чому саме вона? Бо в ній не так про спиртне, як про відчайдушну сутність життя, усвідомлення його кінечності та неповторності. А ще - про те, що треба натхненно жити кожну хвилину))       
     Послухайте і почитайте її слова! Від них - мурашки шкірою...
Як засядем, браття, коло чари,
Як засядем, браття, при меду,
То хай ідуть турки-яничари,
А я навіть вусом не веду.
Приспів:
Кришталева чара – срібнеє дно,
Пити чи не пити – все одно.
Кришталева чара – срібная креш,
Пити чи не пити – все ж помреш.
Як присіли наші коло чаші –
Грицько, Павло, Федір, Миколай.
Як сіпнули тої шпагатівки,
То вони забули і про рай!
Приспів:
Кришталева чара – срібнеє дно,
Пити чи не пити – все одно.
Кришталева чара – срібная креш,
Пити чи не пити – все ж помреш.
На тім світі не дадуть горілки,
І ні пива-меду, ні вина,
Що ж, сіпнемо, браття, шпагатівки,
Пиймо, пиймо, браття, все до дна.
Приспів:
Кришталева чара – срібнеє дно,
Пити чи не пити – все одно.
Кришталева чара – срібная креш,
Пити чи не пити – все ж помреш.
А як прийде, браття, костомаха,
А як прийде, браття, із косой.
Я скажу їй, будь здорова, свахо!
Випий, випий, кумцю, і зо мной!
Приспів:
Кришталева чара - срібнеє дно,
Пити чи не пити - все одно.
Кришталева чара - срібная креш,
Пити чи не пити - все ж умреш.
facebook.com/slovopys/posts/2680765692151659?comment_id=2685780721650156&notif_id=1580980426272825&notif_t=feedback_reaction_generic

понеділок, 6 січня 2020 р.



6 січня - день народження Василя Стуса

    НеприСТУСований... Сьогодні День народження Василя Стуса - поета, який мав шанс отримати Нобелівську премію, якби не був знищений совіцькою системою. Книга ЗНАЙ НАШИХ б'є на сполох, намагаючись привернути увагу до НАШИХ геніїв і героїв вже сьогодні, бо завтра буде пізно. Сподіваємось, ці коротенькі ілюстровані оповідання спонукатимуть українців дізнатися більше про НАШУ правдиву історію. Ось одна з них.      На прикінці 1962 року молоді педагоги-романтики приїхали на Донбас розвивати українську культуру. Одного разу, відбувши уроки, вчителі Стус та Шиманський пішли до місцевої робітничої їдальні. Черга з шахтарів, які сьогодні отримали «получку» – закономірну причину добрячої пиятики, просувалась швидко.            Коли хлопці підійшли до маленького віконечка роздаточної, Василь Шиманський попросив:– Дайте мені, будь ласка, на перше – борщ, на друге – шніцель з картопляним пюре та компот.– Ти шо, падла, по-нашему гаваріть нє умєєш? Шо ти лєпіш: «дайте на пєрше», «дайтє на другє»... Ти шо, сука, по-чєловєчєскі не можеш? – заверещав, підігрітий спиртним шахтар.       Буфетниця спробувала заспокоїти:– Как вам нє встидно. Ето же учітеля нашей школи!– А мне плевать, шо ані учітєля. Нє убілі етіх бандєровцев в сорок пятом, так сейчас добйом.        Василь Стус не стримався, розвернувся, вхопив плюгавця за барки, підняв і гнівно промовив:– Замовчи негіднику, бо вишвирну геть!       Налякані шахтарі підбігли і швидко забрали свого забіяку.    Цей випадок не був винятком. Україномовним Донецька, Харкова, Луганська, Горлівки й інших міст Східної України постійно доводилось зіштовхуватись з агресією, коли вони не переходили на російську мову...      Це лише частинка оповідання. Більше у книзі ЗНАЙ НАШИХ.


вівторок, 24 грудня 2019 р.

19 грулня - день народження Миколи Лукаша
Микола Лукаш: історія одного українського перекладача, якого не зламала система
– Як ся маєш, Миколо? – телефонували турботливі друзі
– Лежу… Але через “е”
Так відповідав Микола Лукаш – відданий своїй справі та рідній мові український перекладач родом із Сумщини (Кролевець). На День Святого Миколая припала сота річниця з дня його народження. Ще один Микола фактично став покровителем і захисником української мови в роки примусової мовної радянської асиміляції.
Лукаша часто називають генієм. Він знав 20 мов, деякі освоїв ще у дитячому віці. Активно перекладав світові літературні шедеври на українську. Зокрема, став першим українцем, який до кінця “осилив” гетівського “Фауста”, над яким працював 18 років. А його бокаччівський “Декамерон”, зроблений архаїчною українською мовою XVII–XIX століть, де до всіх приказок і афоризмів Боккаччо Лукаш підібрав точні українські відповідники, – геніальний феномен того часу, та й цього – теж. До речі, за “Фауста” Микола Лукаш отримав від німців нагороду, але забрати її не зміг через заборону виїхати з території союзу.
Перекладав Микола з оригіналів текстів, а не з попередніх російських перекладів, як це мали робити всі, хто перекладав зарубіжні твори у час совєцької окупації. Він належав до тих нечисельних перекладачів, які виступали проти “зближення” української мови з російською, яке вело до лексичного збіднення, а надалі й зникнення мови.
Свій культурний спротив Лукаш проявив і коли публічно підтримав Дзюбу після виходу осудної з боку влади роботи “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. Він навіть звернувся до Президії Верховної Ради УРСР, щоб замість Дзюби ув’язнили та відправили на заслання його (Дзюба в той час хворів). Далі – “чорний список” КДБ, виключення зі Спілки письменників, відмова у роботі, життя впроголодь. Але Лукаш так і не взяв своїх слів назад.

пʼятниця, 8 листопада 2019 р.

Радіодиктант єдності

8 листопада, учні 10 - 11 класів та вчителі гімназії з нагоди Дня української мови та писемності долучилися до написання XIX Всеукраїнського диктанта національної єдності.




середа, 3 липня 2019 р.

Законодавчі новинки

         Уляна Супрун

Часом буває так, що деякі народні депутати почуваються геть забутими та нікому не потрібними. Тож аби хоч якось привернути до себе увагу, вони пишуть законопроекти, які пасують радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі. До прикладу, пропонують заборонити матюкатися🤬
Але насправді наука має чимало аргументів “за” ненормативну лексику:
 Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків. http://bit.ly/2XF51Ed
 Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів.
Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні. Слова на “б” чи “с” не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу. Якщо нам важко і ми одним словом це висловили, мозок це сприймає як запуск програми захисту і нападу — “тримайся!” http://bit.ly/2Ja3Zb7http://bit.ly/2XJ8O3g
 Важливо, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне. http://bit.ly/2Xl5My3http://bit.ly/30ct5eX
 Розуміти і висловлювати свої емоції — корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад сто років, показало, що, окрім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій. http://bit.ly/2Nv6VU4. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію. http://bit.ly/2J9ls3y
 Крім цього, люди, що мусять на роботі посміхатися клієнтам, після роботи частіше напиваються — постійне приховування справжніх емоцій і примус до позитиву виснажує психіку. http://bit.ly/2J6MMzo
 Існує образ не дуже розумної чи культурної людини, яка розмовляє матюками. Цей образ справді має підґрунтя, але лише частково. Заборона матюків тут не допоможе. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені. http://bit.ly/2xqa9wX http://bit.ly/2KWaSyJ
 Цікавим є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово. Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром.
Тому звичайне мовлення та обсценна лексика — це окремі речі з точки зору нейрофізіології. Люди з афазією мають негаразди в центрах мовлення (ділянках мозку Брока і Верніке), але лайки обробляються іншими ділянками — глибокими і більш древніми ділянками, зокрема, амигдалою та базальними гангліями. http://bit.ly/2Xl5My3 http://bit.ly/2xqa9wX
Амигдала відповідає і за бажання лаятися, коли щось впало на ногу, і за переляк та відчуття загрози, коли матюкаються нам в обличчя з метою образити. У тварин також саме амигдала залучена в крики в разі загрози чи травми (котові наступили на хвоста і він зойкнув). Але в людей стара ділянка мозку пов’язалася із новою мовною надбудовою — обсценною лексикою, яку свідомість зазвичай фільтрує як табуйоване явище.
 Лайка і життя в соціумі тісно пов’язані, і в не найгірший спосіб. Вважається, що люди оптимізували тваринну реакцію зойку на біль та страх, та притаманну приматам агресію (жбурляння) на прийнятну в соціумі лайку. Там можна і висловити свої почуття спеціальними словами, і нікого не травмувати. http://bit.ly/2NuUmrM
 Вживання матюків в спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли колеги починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою — такі дослідження. http://bit.ly/2RRxp0ehttp://bit.ly/30cvQgj. Але ненормативна лексика в офіційних промовах сприймається як некомпетентність, так що будьте уважні. http://bit.ly/2xqa9wX
Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо.Уляна Супрун.